Уже сьогодні ми маємо думати про завтрашній день тих, хто нині боронить наш мир і спокій. Війна залишає по собі не лише фізичні, а й душевні рани
Уже сьогодні ми маємо думати про завтрашній день тих, хто нині боронить наш мир і спокій. Війна залишає по собі не лише фізичні, а й душевні рани. Про це ми чуємо від близьких і рідних наших мобілізованих, про це відверто говорять і самі військовослужбовці, з котрими зустрічаємось під час відпусток чи лікування та реабілітації.
Напрямок створення ветеранського простору для відновлення морального та фізичного стану захисників в громаді розвиваємо - паралельно(!)- безпосередній адресній допомозі нашим землякам, що перебувають на оборонних рубежах держави - залучаючи грантові та благодійні кошти! До цього нас спонукало почуте під час презентації цього проєкту від самих хлопців: «Нам це потрібно!».
На сьогодні уже маємо свій «Ветеранський простір» в урочищі Брідок с. Нараївка - з відпочинковими локаціями в межах 5-гектарної ділянки лісу, що межує з 9-гектарним плесом ставу. Все громадське, все в комунальній власності, облаштовано виключно залученими коштами та спільною працею жителів села, працівників бюджетних установ та комунальників.
Ідею нашого руху далі теж підказали самі військовослужбовці - апітерапія (лікування бджолами) уже визнана не лише нетрадиційною медициною, а й широко пропагується лікарями медичних закладів.
Тож маємо черговий проєкт, котрий наша ГО «Ветеранський простір «Нескорені» планує реалізувати в межах проєкту «Спільнофонд» за партнерства БФ «МХП - Громаді», Фонд громади «Подільська громада» та іноземних інвесторів. Мова йде про встановлення на території «Ветеранського простору” апібудиночків, які передбачають лікування сном на бджолиних вуликах.
Нам потрібні партнери, фахова думка та підтримка небайдужих людей!
Саме для цього минулого вівторка ми запросили на розмову, котра проходила у формі «круглого столу», представників бізнесу, громадськості, представників ветеранської спільноти та нинішніх військовослужбовців. Розмова була відвертою, інформаційною, активною та результативною. Люди підтримали проєкт, водночас надавши цілий ряд рекомендацій та побажань. У відповідь на точку зору чи на часі такі проєкти, реакція була однозначною - без реабілітації, психологічної підтримки, соціальної адаптації ветеранам, котрі пройшли пекло війни, просто не обійтись. І до цього потрібно готуватись уже сьогодні, хай невеликими, але впевненими кроками. Про це говорили представники бізнесу, місцеві підприємці та фермери, в цьому переконані й самі військовослужбовці. Вони вели мову і про благоустрій під‘їзної дороги, і про облаштування прогулянкових доріжок для людей з інвалідністю, і про розчистку місцевих джерел, аби дати доступ свіжої води до ставу, і про встановлення дитячих та спортивних майданчиків, і про будівництво житлових будиночків для сімейного відпочинку… І навіть обговорили можливості введення штатних працівників, котрі здійснюватимуть нагляд за територією та її охорону. Планів багато, як і обсягу робіт, котрий передбачається в перспективі. Але велике починається з малого. Головне, що ми взяли хороший старт! І цей старт з мінімумом бюджетних коштів, тому що використовуємо найменшу можливість грантового ресурсу, тому що маємо гарну підтримку від партнерів та однодумців. Одна ремарка: для того, аби нас відібрали для участі в проєкті і ця сума подвоїлась за рахунок грантодавців, нам необхідно було зібрати 75 тисяч гривень. Дві третини від суми ми залучили за рахунок участі в благодійних ярмарках . Решту потреби і навіть трохи більше нам задонатили учасники «круглого столу». В цьому і полягає довіра - до самого проєкту, до сільської ради та напрямків, які ми взяли в пріоритет, і до перспективи, що все буде Україна!
Головне - допомагати ЗСУ, стояти пліч-о-пліч для їх потреб, робити все можливе і неможливе, щоб наші рідні чимскоріш поверталися додому - з миром і перемогою!
